WTF?
     
«Сенс життя - в самому житті...», - Антон Дубішин. Броварських учнів відвідав український «Нік Вуйчич» (ВІДЕО)

27.02.2020 року в Броварську загальноосвітню школу №2 ім. Василя Сухомлинського завітала людина, яку на Київщині називають українським Ніком Вуйчичем.

Антон Дубішин живе з діагнозом «спінальна аміотрофія» і може керувати тільки вказівним пальцем на лівій руці. Він допомагає бійцям на фронті та дітям із прифронтових територій. Антон їздить у дитячі колонії та центри реабілітації наркозалежних. А крім цього, мріє побувати на фронті.

Антону Дубішину - 30 років. За прогнозами лікарів, він не повинен був дожити і до шести.

 

На запрошення батьків та вчителів п'ятикласників Антон Дубішин люб'язно погодився приїхати до броварської школи аби розказати школярам про своє життя та донести дітям, що не варто мірятися, у кого крутіший та дорожчий телефон, не варто нехтувати дружбою з людиною через її зовнішність, варто цінити своє життя та життя навколишніх людей. Кожна людина повинна вивчати та бачити цей світ не тільки своїми очима, але й очима інших. Вона повинна розуміти, що наприклад, стати космонавтом, це не повинно бути тільки мрією, це повинно бути життєвим завданням, яке по силах абсолютно кожній людині, навіть якщо ця людина без рук та без ніг. В цій людини б'ється серце і в неї є душа. А цього вистачить для будь-яких перемог!

 

Після розповіді про своє життя, Антон дав можливість «помучати» його запитаннями. П'ятикласники порадували своєю увагою, небайдужістю та цікавими, а часом, неочікуваними запитаннями до нашого гостя. «Яка ваша мрія?», одне із запитань.

- Ми з мамою живемо в Києві на тринадцятому поверсі... Уявляєте, що приходиться робити, аби вийти на вулицю, коли не працює ліфт? Тому моя мрія - це свій будинок. Щоб він був одноповерховий, в ньому було три кімнати - моя, мамина і «на всяк випадок. І я такий сиджу біля свого будинку під деревом на дивані, а біля мене бігає німецька вівчарка. Дуже люблю «німців», - сміється Антон.

Деякі запитання сам Антон виділив у себе на сторінці соцмережі.

А ще Антон Дубішин має декілька нагород, які він з мамою привезли до Броварів, аби показати їх школярам. Дітям було спочатку незвично зрозуміти, що у людини, яка самостійно не пересувається може бути стільки нагород.

 

А ще Антон крім прози (скоро у світ вийде його четверта книга) пише й вірші, декілька з яких він прочитав на сцені школи. Після лекції кожен охочий міг придбати книгу Антона Дубішина.

 

Загалом вийшла дуже приємна, а головне дуже корисна зустріч п'ятикласників з Антоном Дубішиним. Хтось взяв з неї більше, хтось менше, але можна точно сказати, що Антон з мамою роблять колосально добру і корисну справу, змушують людей цінити життя, адже на запитання «в чому сенс життя?», Антон Дубішин завжди відповідає «... в самому житті, тому що це найбільший дар ... І як би не було важко, потрібно йти вперед, не зважаючи ні на що!»


Діти, батьки та вчителі подякували Антону Дубішину за таку душевну бесіду та в знак шани та дружби вручили подарунок. Класний керівник 5-Г класу Марченко Жанна Володимирівна висвітлила свою подяку також у себе на сторінці в соцмережі.

ПІСЛЯМОВА:

 
Більше фото ТУТ

Дуже приємно і неочікувано, що на цьому заході взяв участь випускник Броварської загальноосвітньої школи №2 ім. Василя Сухомлинського, журналіст видання «AT BROVARY» Захарченко Андрій, який маючи також фізичні проблеми, не «повісив своє щасливе життя на цвях», а реалізовує себе у суспільстві та намагається бути корисним та робити щасливими і себе, і свою сім'ю, і всіх оточуючих.